Śmierć – Vladimir Nabokov w przekładzie Andreya Kotina
… i ową władzę nad umysłem cudzym
porównałbym z nauką moją: miło
zawczasu wiedzieć, jaka to mieszanka
powstanie, gdy nad ogniem lazurowymRead More →
… i ową władzę nad umysłem cudzym
porównałbym z nauką moją: miło
zawczasu wiedzieć, jaka to mieszanka
powstanie, gdy nad ogniem lazurowymRead More →
Сади в моїй душі завжди узорні,
В них свіжі й тихі леготи лілейні,
В них золотий пісок і мармур чорний,
Глибокі та прозорчасті басейниRead More →
В целом перевод Хармса представляет собой уникальные вызовы, потому что это не традиционная литература. Хармс создает разрывы в текстеRead More →
Töne so dramatisch, lebendig und fein,
Berühren die Seele, lassen sie nicht allein
Mit der Harmonie tanzt die Melodie
im SonnenscheinRead More →
На далекій зорі Венері
Сонця промені більш золотисті,
На Венері, ах, на Венері
Всі дерева у синьому листі
Read More →
В середины весны, как первая свежая, зеленая весточка ко мне влетела невесомая книга стихов «Тасму». Строка за строкой, словно робкие штрихи Read More →
Солнце. Воин. Стоит. Один.
Дерево. Пантера. Крадется. Одна.
Ни человек и ни птица. Курит. Тоже один.
Все это здесь, сегодня, сейчас.Read More →
Послухайте!
Адже, якщо зорі запалюють –
значить – це комусь та потрібно?
Значить – хтось хоче, щоб зорі світили?
Read More →
Slavisches Seminar der Universität Zürich © 2024
Datenschutzerklärung