2020. Naturbeziehungen

Im Frühling 2020 hat die Corona-Quarantäne unsere Bewegungsmöglichkeiten in dieser Welt unberechenbar gemacht und abrupt eingeschränkt. Übersee-Länder sind wirklich die Übersee geworden, und sogar benachbarte Länder haben sich gemäß den gewundenen Konturen der gezeichneten Grenzen auf der Karte geschlossen. Aber die Quarantäne bot auch die Möglichkeit, noch erreichbare Räume neu zu sehen und zu fühlen, für die vorher nicht genügend Zeit blieb, um genauer hinzuschauen.

Auf den täglichen Spaziergängen im Wald riss ich mich von meinem Computer los und beobachtete die komplexen Beziehungen und Verbindungen, die zwischen Bäumen bestehen. Zuerst hatte ich das Gefühl, dass ich ihnen menschliche Parallelen auferlegte, aber später, nach der Lektüre von Peter Wohllebens Buch „Das geheime Leben der Bäume“, erkannte ich, dass dies die Wahrheit ist. Menschen tummeln sich von Ort zu Ort, machen Aufzeichnungen, fotografieren die Ereignisse ihres Lebens, und Bäume – metaphysisch – in Form von Wurzelbögen, Windungen und Krümmungen der Stämme, Verflechtungen und Brüchen von Ästen und Zweigen zeichnen ihre Biografien auf.

2020. Природні стосунки

Навесні 2020 корона-карантин неочікувано і жорстко звузив наші можливості пересування в просторі. Заморські країни стали справді заморськими і навіть сусідні закрилися відповідно до проведених на карті хвилястих контурів кордонів. Карантин також дав можливість побачити і відчути той простір, що залишився доступним, на який раніше не було часу, щоб придивитися уважніше.

Відриваючи себе від комп’ютера на щоденні прогулянки в лісі, я відкривала складні стосунки, зв’язки, які існують між деревами. Спочатку мала відчуття, що нав’язую їм паралелі з людьми, але потім, прочитавши книжку Петера Вольлебена «Таємне життя дерев», повірила , що так воно і є. Люди метушливо пересуваються з місця на місце, записують, фотографують події в своєму житті, а дерева – метафізично – у вигляді вигинів коріння, стовбурів, переплетень, зламів гілок фіксують свої життєписи.

2020. Естественные связи

Весной 2020 корона-карантин неожиданно и жестко сузил наши возможности перемещения в пространстве. Заморские страны стали по-настоящему заморскими и даже соседние закрылись в соответствии с проведенными на карте извилистыми контурами границ. Карантин также предоставил возможность увидеть и почувствовать то пространство, что осталось доступным, для которого раньше не хватало времени, чтобы присмотреться внимательней.

Отрывая себя от компьютера для ежедневных прогулок в лесу, я наблюдала сложные взаимоотношения и связи, существующие между деревьями. Сначала было ощущение, что я навязываю им параллели с людьми, но потом, прочитав книгу Петера Вольлебена «Тайная жизнь деревьев», поверила, что так оно и есть. Люди суетно передвигаются с места на место, записывают, фотографируют события своей жизни, а деревья – метафизически – в виде изгибов корней, стволов, переплетений и заломов ветвей фиксируют свои биографии.