Я відав – Велимир Хлєбников, переклала Ольга Смольницька
Лук упав із рук упавним,
Тиша віща пролуна,
У см’ятенництві державнім
Відлітає геть вонаRead More →
Лук упав із рук упавним,
Тиша віща пролуна,
У см’ятенництві державнім
Відлітає геть вонаRead More →
wie ein endloser güterzug
mit nilgrünen graffitis
an den außenwänden
der ohne zu haltenRead More →
Летить сокіл понад містом Будва,
Ноги в нього злотні по коліна,
Злотні крила в нього на раменах,
Голова – з плюмажем щирозлотнимRead More →
die apokalypse
ist immer schon
eingeplantRead More →
вражає, коли ти сидиш в метро, й невеличкий чоловічок не зовсім похилого віку, але із зовсім сивою бородою, сідає навпроти тебеRead More →
сьогодні в мілан прилетіло бабине літо. ще вчора його не було. вчора цілий день якісь пилинки залітали мені в очіRead More →
Краплі сліз на її обличчі,
Він стиснув серце в твердій руці.
Ті її сльози – гарячі й пекучі,
Він дивиться вниз з високої кручі.Read More →
Моя мова в душі тихим вогником згасає.
Але ти рядками-абзатцами-сторінками
її зачепив, обвивRead More →
Відриваючи себе від комп’ютера на щоденні прогулянки в лісі, я відкривала складні стосунки, зв’язки, які існують між деревами.Read More →
Slavisches Seminar der Universität Zürich © 2025
Datenschutzerklärung