ОСІННЯ РАПСОДІЯ
Місячно…
В шубі лисячій
Лагідна,
Ягідна,
Шипшиноглідна
Гідно
За серпнем услід
У світ,
З круком
Під руку
Ступає осінь…
На носі
Бабиного літа
Павучок снує нитку…
Злитки
Сонцесяйні
Охайно
Віти обсіли…
Тіло
Крони золоте…
Ворона,
Проте,
Метушиться…
Ген, степом
Лисиця
У справах…
Заєць у травах
Принишк назирцем…
І треба ж таки оце:
Хвостом лисиця,
А тобі вже й не спиться!
Хоч осінь золота
Крізь літа й літа –
Заяче тіло
Тремтіло…
Хотілось
В паслін, чи гречку –
Аби недалечко…
А було все банально й просто:
Року пора рудохвоста…
Про це не покажуть в ютубі!
Йшла осінь у лисячій шубі…
Вересень
Вереском
Шпачиним,
Чинна
Чапля в болоті…
Дотик,
Доторк осінній…
Синім
Неба повіки
На віки чи навіки
Осінь малює…
Чуєш,
Світе,
Сезон оксамиту!
Хороше й тепло,
На устах терпне
Терен…
Оскома.
Утома.
Удома.
На груші
Жевріють душі…
Жовтень жовкне…
Мріє
До вирію
Встигнуть багато
Чапля чубата…
Гаєм,
Часу не гаїть
Шпачина зграя…
Ключ журавлиний
Лине…
У вечір
Зойк лелечій
До раю, чи в пекло –
Де сонячно й тепло…
Свята й пречиста
Пора падолистна…
Вітер
Витер
Витвір літа.
Окраса зелена
Канула в лету.
Образи
Образи
Образи
Вразили
Душу поета…
Карими
Чарами
Ява багрянцю
Вранці
Сповістила:
Осінь рання,
Красива
І сива…
Тіні
Осінні.
Сміхом
Сонячна втіха,
Попідтинню
Попідвіконню
На осонні осені
Зайчик сонячний…
Літо бабине
Звабило
Куцохвосту душу…
Груша
Червонощока,
Руки в боки,
Пишається –
Чи до лиця,
Капелюшок з багрянця?
Бабця
На призьбі,
Наче на тризні…
Роки летять…
На веретені життя
Доля-нитка…
Дітки
Училися-
Розлетілися…
Лише, рудий світ,
Рудий кіт-
Пройдисвіт…
І доля руда…
Руда-біда,
Та й годі!
Краса в природі!
Вітер вщух.
Краплі дощу
По клавішах даху…
Птаха,
Сизокрила
Сіла…
Журлива
Злива
Листопадова,
Хмара –
Скуйовджене прядиво,
Падає,
Багрянцевим ладаном
Жухне в калюжах…
Осінь байдуже
Паплюжить окружжя…
Стужа
Не за горами…
Осінній лист
Обов’язково напишу,
Чарівна Осене, коштовна!
Лиш про одне тебе прошу –
Адресу не міняй поштову!
Десь там, на вулиці Дощів,
У візерунках падолисту,
Поміж калинових кущів,
Тебе пізнаю за намистом…
А забажаєш, йди на чай!
Вдвох попліткуєм про жіноче…
Так швидкоплинно! Зачекай!
Наллю винця, якщо захочеш!
Із виноградної лози
Червоне, біле, хоч, ігристе…
Як забажаєш – попроси!
Махнеш прощально падолистом…
Та я чекаю, все одно!
Гряде на світ зимова втома…
З рудого біле полотно…
Зустрінемося – рік потому…
Вальсують на городах трактори,
Шпаків фанфари – вибухи в окрузі…
Багряну втіху всесвіт сотворив
Зі світу павутинкових ілюзій…
Іще радіють сонцю квітники,
Барвистість саду вабить око,
А під ногами шелестять роки…
У вирій відлітають роки…
Viktoria Zabava, Graduate of Classic Private University
Edited by Irina Shatova, Classic Private University, Zaporizhzhia, Lara Markmann, University of Konstanz and Olga Burenina-Petrova, University of Zurich & University of Konstant
Вікторія Забава – поетеса, прозаїк, перекладачкa. Закінчила запорізький Класичний приватний університет. Авторка поетичних збірок «Соло на лавровому листі» (2003, 2005), «Пернаті історії від пані Вікторії» (2018), її вірші друкувалися на сторінках літературних альманахів та в обласній періодиці. Член НСПУ з 2008 року. Живе й працює в Гуляйполі.
Осіння рапсодія запорізької художниці Оксани Тимчишиної
Оксана Тимчишина (м. Запоріжжя) – художник і викладач за фахом. Закінчила з відзнакою коледж прикладного мистецтва МДХПА ім. Строганова та Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. Дипломна робота – таця «Квіти та фрукти» отримала вищу нагороду Виставки досягнень народного господарства. Найулюбленішими мотивами художниці є яскраві кольори осені з її багатими дарами. Одним з джерел натхнення майстер називає Хортицю – острів, який восени створює справді неповторні пейзажі. Основними матеріалами в роботах є олія й акварель. Для текстурного обрамлення в акварельних роботах художниці використовується складна техніка a la prima – письмо по вологим та сухим поверхням. В олійних роботах – сусальне золото, письмо мастихіном. Сюжети картин зображують елементи культури та побуту давніх народів, що населяли територію сучасної України декілька тисячоліть тому – простежуються мотиви скіфських легенд та календарно-обрядових ритуалів, елементи архітектури й скульптури трипільців, сарматів, і все це – на тлі незмінної, неповторної краси природи Батьківщини самої майстрині.