До той поры – Виктор Фет
До той поры, доколе и пока
все буквы сохраняются в обоймах
в сгоревшей оболочке языка,
мы держим путьRead More →
До той поры, доколе и пока
все буквы сохраняются в обоймах
в сгоревшей оболочке языка,
мы держим путьRead More →
резкую смену тональности голоса
с возрастом несопоставимую игривость
легкую шероховатостьRead More →
Когда Адам ушел из рая,
а с ним и мы,
тогда и началась вторая
эпоха тьмы. Read More →
Краплі сліз на її обличчі,
Він стиснув серце в твердій руці.
Ті її сльози – гарячі й пекучі,
Він дивиться вниз з високої кручі.Read More →
Моя мова в душі тихим вогником згасає.
Але ти рядками-абзатцами-сторінками
її зачепив, обвивRead More →
На противоположных берегах озера Балхаш когда-то стояли два прекрасных города. Один из них назывался город Бал Read More →
ho un curioso attaccamento ai fiammiferi. l’ho avuto da sempre. forse da quando esistono.Read More →
Растекаяся мыслью по древу сознания,
замечаю: на ветках висят примечания,
словно проволочки, сохранившиеся
от разбившихся шариков.Read More →
가끔 밤하늘을 올려다 볼 때마다
Қараған сайын кейде түнгі аспанға
Я взгляд поднимаю в небо ночноеRead More →
Slavisches Seminar der Universität Zürich © 2024
Datenschutzerklärung